У рамках проведення Всесвітнього тижня боротьби з глаукомою знайомимо вас зі статтею Лідії ЗІНЧЕНКО, завідувача офтальмологічним відділенням КП «Лубенська лікарня інтенсивного лікування» ЛМР.

            “Боротьбі із захворюванням, яке частіше інших призводить до сліпоти, у всьому світі приділяють велику увагу. Чим більше вчені дізнаються про глаукому, тим більше загадок відкривається. Раніше вважалось, що єдина причина захворювання – підвищений внутрішньоочний тиск. Глаукому лікували, знижуючи показники ВОТ, але домоглися тільки відносного успіху. Виявилося, що хвороба може прогресувати і при нормальних показниках внутрішньоочного тиску. На сьогодні нараховують близько 60 форм глаукоми.

            Захворювання це було ще з часів Авіцени і завжди неминуче приводило до сліпоти. Повністю вилікувати глаукому сучасна медицина, на жаль, не в силі. Людина, поки в неї є надія бачити, як при діабеті, все життя залежить від медикаментів. Вони, до речі, стали набагато ефективнішими.

            Глаукома – це хронічне прогресуюче захворювання, що уражає зоровий нерв з розвитком специфічної оптичної нейропатії (атрофії), характерних змін в полі зору, в ряді випадків супроводжується періодичним або стійким підвищенням внутрішньоочного тиску.

            Головна задача в лікуванні глаукоми – визначення оптимального (цільового) рівня внутрішньоочного тиску, який забезпечить збереження зорового нерва та зорових функцій, покращить в ньому метаболічні процеси. Як препарати першої лінії гіпотензивної терапії застосовуються аналоги простагландинів (латанапрост, травапрост, траватан) та бета-блокатори (тімол, арутімол, кузімолол). При відсутності ефекту використовують комбінації препаратів різних груп і міотики (пілокарпін), інгібітори карбоангідрази місцевої дії (дорзоламід, бринзоламіт) або фіксовані комбіновані форми препаратів (фотіл, фотіл-форте та інші). Рекомендовано комбінувати препарати, що мають різний механізм дії. При недосягненні ефекту (поліпшення гостроти зору, поля зору, прогресування змін зорового нерва, погіршення показників тонографії) рекомендовано контроль виконання пацієнтом рекомендації лікаря, проведення лазерного лікування або хірургічне лікування.

            З метою нейропротекції, покращення метаболічних процесів у зоровому нерві рекомендовано 1-2 рази на рік проведення медикаментозного лікування, направленого на корекцію трофічних та циркулярних порушень. Перевірених роками практики препаратів прямої нейропротекції, тобто медикаментів, які діють безпосередньо на зоровий нерв. Поки що немає. Так що треба дотримуватись старих добрих порад: здоровий спосіб життя, відмова від шкідливих звичок, лікувальна фізкультура, фізіотерапія, раціональне харчування. Все це дозволить, якщо не зупинити ризик сліпоти, то відсторонити її появу до пізньої старості.

            Допоможуть зберегти зір, знизити ризик розвитку захворювання очей вітаміни і продукти, в яких вони містяться:

«А» – більшість оранжевих овочів і фруктів (особливо, морква) і чорниця;

«В1» – рис, овочі, птиця;

«В2» – молоко, яйця, броколі;

«В6» – цільне зерно, яєчний жовток, квасоля, пивні дріжджі;

«В12» – м’ясо, сир, морепродукти;

«С» – шипшина, солодкий перець, чорна смородина, обліпиха, цитрусові;

«РР» – хліб грубого помелу, риба, горіхи, овочі, м’ясо, сушені гриби.

            А також обмеження фізичного навантаження, роботи з нервовим напруженням, роботи в нічний час, водна дієта, обмеження стимулюючих напоїв. І головне – контроль внутрішньоочного тиску, гостроти зору, поля зору, стану зорового нерва, контроль виконання пацієнтом рекомендацій лікаря.

            Лікар і хворий – союзники в боротьбі за збереження зору, і в цьому союзі роль хворого не менш важлива, ніж роль лікаря.

            Бережіть безцінний дар природи – зір!”