За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії.
Основна мета заходу – привернення уваги громадськості до цих важливих проблем.

Мета заходів, що проводяться в цей день – залучення уваги громадськості до проблем астми та алергії. Статистика свідчить, що у світі понад 40% населення мають ті чи інші ознаки алергії. Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60% від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Такими речовинами (алергенами) можуть бути побутові алергени, пилок рослин (амброзія, кульбаба, береза, тополиний пух та ін.), шерсть тварин, побутова хімія та косметика; харчові продукти (яйця, молоко, злаки, кунжут, горіхи, мед), лікарські препарати, речовини, що виділяються при укусах комах.
Алергічна реакція може проявляється як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою бронхіальною обструкцією і гіперактивністю бронхів внаслідок підвищеної чутливості до алергенів.
Клінічно бронхіальна астма проявляється нападами ядухи, переважно ввечері та вночі; кашлем; важким диханням з утрудненим видихом, зі свистом, що чути на відстані; відчуттям нестачі повітря та стиснення в грудній клітці.

Бронхіальна астма – проблема світового значення, що перебуває зараз у центрі уваги клініцистів різних спеціальностей. Це одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою понад 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають на це захворюванням.
Належне інформування громадськості, своєчасна діагностика і терапія можуть допомогти контролювати перебіг астми і жити повноцінним життям. Читати далі →

29 травня 2021 року - 130 років з дня народження Соловйова Михайла Миколайовича (1886-1980), українського епідеміолога.

Михайло Миколайович Соловйов народився 29 травня 1886 р. в м. Єлець Орловської губернії. Після закінчення гімназії поступив до Московського університету на медичний факультет, який закінчив з червоним дипломом і одержав звання лікаря повіту.

В 1914 р. М.М. Соловйов пройшов спеціалізацію по мікробіології на курсах, які були організовані Бактеріологічним інститутом Харківського медичного суспільства. З 1917 р. М.М. Соловйов працював в м. Одесі, спочатку на посаді завідуючого хіміко-бактеріологічної і санітарно-гігієнічної лабораторії військового госпіталю, потім головним епідеміологом міста, з 1920 по 1925 р. – в Одеському медичному інституті, пройшовши шлях від старшого асистента до приват-доцента кафедри епідеміології.

Під час інтервенції і громадянської війни М.М. Соловйов працював лікарем-епідеміологом Червоної Армії, там він познайомився з видатним українським вченим мікробіологом і епідеміологом Д.К. Заболотним, брав участь в ліквідації крупних епідемій холери, висипного і поворотного тифу

В 1925 р. М.М. Соловйов переїхав до м. Харкова, де почилася його плідна науково-педагогічна діяльність, пов’язана з чотирма інститутами міста: Українським санітарно-бактеріологічним інститутом ним. І.І.Мечникова, Українським інститутом удосконалення лікарів, медичним і фармацевтичним інститутами. Паралельно М.М.Соловйов очолював організацію протиепідемічної служби в Україні.

До числа найважливіших досягнень М.М. Соловйова відносяться розробка питань теорії епідеміології, встановлення ролі соціальних чинників в розвитку епідемій і формуванні штучного імунітету, розкриття механізмів розповсюдження кишкових інфекцій, дифтерії, корі, скарлатини та інших інфекцій, епідеміологічної концепції боротьби з холерою. Читати далі →

Рятувальники Полтавщини нагадують: у теплу погоду під час відпочинку на природі збільшується можливість зустрічі з отруйною змією. Зазвичай, на території Полтавської області це буває гадюка.

Укус змії може мати дуже серйозні наслідки, тому що отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини – серцево-судинну, кровотворну, нервову. У вкушеного вже через півгодини наступають загальні ознаки отруєння: слабість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з’являється набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів, повідомляє сайт ГУ ДСНС України у Полтавській області.

Профілактика укусу отруйної змії

Щоб попередити укус змії, туристам варто знати умови їхнього місцеперебування і спосіб життя. Змії поширені в заболочених місцях, болотах, біля зарослих озер і ставків. Будучи нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому ці предмети краще не торкати голою рукою, а користуватися ціпком.

Особливо уважним треба бути у занедбаних кар’єрах, серед кам’яних руїн, у розваленій хатинці – змії іноді селяться на місцях, залишених людиною. Така ж обережність і виставлений вперед ціпок не зайві при швидкому русі по стежці: на стежці, як і на кам’яних плитах або пнях, змії люблять грітися в сонячний день. Дрімаючий плазун має дуже слабкий нюх і слух, тому раптова поява людини може перешкодити йому вчасно зникнути в траві, а біль від черевика, що придавив, змусить захищатися укусом.

Всі, хто відправляються в місця, де є багато отруйних змій, повинні мати щільні штани і високе взуття. Значною мірою охороняє від укусу груба вовняна шкарпетка.
Перед подорожжю треба вивчити особливості забарвлення змій, їхні відмінні риси і уміти розпізнавати отруйних і безневинних. Вуж, наприклад, відрізняється двома яскраво-жовтими плямами в скроневій області голови й круглими зіницями.

Елементарне знайомство із зовнішнім виглядом змій дозволить не побоюватися зустрічей з веретенницею і мідянкою. Перша не змія, а велика безнога ящірка, друга хоча й змія, але із сімейства вужів, і та, і інша не отруйні.

Перша допомога при укусі змії Читати далі →

Дата оновлення: 27-05-2021

Кількість: 154

Читати далі →