В Україні зробили понад мільйон щеплень проти COVID-19. Вакциновано понад 964 осіб. З них 48 070 завершили вакцинацію, отримавши дві дози.

У Національній службі здоров’я розповіли, як отримати друге щеплення та в який проміжок часу.

Друга доза вакцини гарантована для кожного, хто щепився першою дозою.

Після першого щеплення лікар або медична сестра спрямовує пацієнта на запис для отримання другої дози вакцини. Запис виконує реєстратура медичного закладу або уповноважений працівник.
Якщо ж пацієнта одразу не було записано на другу дозу, тоді ближче до дати другого щеплення йому слід звернутись до реєстратури пункту вакцинації, де проводилось щеплення або до будь-якого іншого робочого пункту та самостійно записатись. Або зробити це за допомогою сімейного лікаря.

Дата щеплення залежить від вакцини, яку отримала людина.

Проміжок такий для кожної вакцини:

– AstraZeneca (Covishield, SKBio) – друга доза через 12 тижнів після першого щеплення;
– CoronaVac/Sinovac Biotech – через 28 днів після першого щеплення;
– Comirnaty/Pfizer-BioNTech – через 21 день після першого щеплення.

Дізнавайтеся більше про заходи протидії COVID-19 за номером контакт-центру 0 800 60 20 19 та на сайті vaccination.covid19.gov.ua.

″ЖИТТЯ – ЦЕ ІЩЕ НЕ ВСЕ,
ГОЛОВНЕ – СЛУЖІННЯ ЛЮДЯМ″
Олександр Богомолець

24 травня 1881 року народився видатний україн­ський вчений зі світовим іменем, основоположник української та світової школи патофізіології і геронтоло­гії, президент Академії наук УРСР, академік Олек­сандр Олександрович Богомолець.

Академік Олександр Богомолець – вчений, ідеї якого на десятиліття випереджують рівень знань свого часу. Олександру Богомольцю належить ідея, створення і застосування унікального препа­рату – імунної цитотоксичної антиретикулярної сироватки (АЦС). Цей препарат, відомий ще під назвою ″сироватка Богомольця″, при­скорював загоєння ран і зміцнював імунну систему людини. Під час Другої Світової війни ″Сироватка Богомольця″ успішно засто­совувалася для лікування інфекційних хворіб і переломів. Після закінчен­ня війни результати досліджень Олександра Богомольця абсолютно безкоштовно і безко­рисливо були передані світові.

Олександр Олександрович належить до вчених з інтегральним мисленням, здатним узагальнювати усі доступні відомості з різних наук одночасно. Праці академіка Богомольця сприяли розвиткові практично всіх галузей патологічної фізіології. Вони стосувалися питань ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету й алергії, раку, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку, механізму дії переливання крові, старіння організму тощо. Олександр Олександрович, крім науки, ще знав і цінував літературу, музику, малярство. За роботою у нього в кабінеті тихо-тихо звучала музика.

Наукова спадщина великого вченого – це цілі школи, інститути, лабораторії, напрямки. Академік Олександр Богомолець за своє життя створив близько десятка медичних науково-дослідних закладів у Росії та Україні. Олександр Богомолець залишив після себе 150 унікальних фундаментальних наукових праць з питань продовження життя і рятування людства від хворіб.

Помер Олександр Богомолець 19 липня 1946 року. Академіка Богомольця, за його заповітом, було поховано в куточку створеного ним унікального парку на тодішній Виноградній, а нині вулиці його імені. Ця невеличка природна оаза з фруктовими та іншими деревами, висадженими тут засновником інституту, і сьогодні є прикрасою і втіхою для столиці України.

На честь видатного українського патофізіолога, основоположника наукової школи, організатора української науки засновано премію імені Богомольця О.О. Премією О. Богомольця були зокрема відзначені вчені Братусь В.Д., Лаврик С.С., Сиротинін М.М. та інші. Видатному вченому встановлено пам’ятник у Києві, відкрито меморіальну дошку. На увічнення його пам′яті, 1971 року було випущено поштову марку. Ім’ям Академіка Олександра Богомольця названо вулиці Києва та інших міст.

20 травня 2021 року, в межах Тижня Відкритого Уряду, відбулась онлайн-зустріч на тему «Співпраця органів влади  та інститутів громадянського суспільства», в якій взяли участь голова райдержадміністрації Сергій Сіряченко, голова громадської ради при райдержадміністрації 2016-2020 років – Віктор Новіков, представники громадських організацій району.

Питання, на які акцентувалась увага – підвищення рівня відкритості державного управління, налагодження партнерської взаємодії органів влади та громадськості для створення позитивних змін в житті громадян, розвиток демократії, впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій в державне управління.

Слід відзначити, що онлайн-зустріч пройшла в надзвичайно теплій і дружній атмосфері. Учасники були активними, відзначали належний рівень співпраці інститутів громадянського суспільства з владою, визначали проблемні питання, над якими потрібно спільно працювати найближчим часом, в першу чергу новій громадській раді при райдержадміністрації, установчі збори по формуванню якої відбудуться 25 травня.

Тиждень Відкритого Уряду – це реальна можливість для кожної людини долучитися до управління державними справами, впливати на якість прийняття управлінських рішень та ділитись успішними напрацюваннями.

Лубенська районна державна адміністрація