11 грудня минає 175 років від дня народження Роберта Коха (1843–1910) – німецького мікробіолога, одного з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології, лауреата Нобелівської премії з медицини і фізіології (1905).
Відомий своєю роллю у визначенні збудників туберкульозу, холери та сибірки та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання. Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які містили отруту, зокрема, з препаратами миш’яку. Крім своїх інноваційних досліджень із захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив та вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології, зробив основні відкриття в галузі громадського здоров’я. Його дослідження стали основою для створення постулатів Коха — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов’язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» у медичній мікробіології.
Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох здійснив експедиції до Єгипту, Індії. Вперше одержав чисту культуру раніше відкритої бактерії (тоді — бацили) сибірки, чим довів її здатність утворювати спори, і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані постулати Коха — правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери.
Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Як у той час, так і тепер, це захворювання є однією з головних причин смертності. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. Антиген під назвою туберкулін дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції гіперчутливості сповільненого типу на токсин туберкульозної бактерії. Вакцинація проти туберкульозу з’явилась тільки через декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу — бактерії, які одержали назву «паличок Коха», але й довів, що певні види бактерій завжди спричиняють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на штучних середовищах. За ці досягнення в 1905 році Нобелівський комітет удостоїв Роберта Коха Нобелівської премії з фізіології або медицини.
Р. Кох був удостоєний багатьох нагород, в тому числі прусського ордена Пошани (1906).
На його честь назвали Берлінський інститут інфекційних хвороб. Його ім’я носять наукові премії — Robert-Koch-Preis Німеччини та Robert Koch Award. Його ім’я носять багато вулиць у різних містах Німеччини.
