БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА
1. Прізвище, ім’я, по батькові Наталенко Сергій Миколайович
2. Посада і місце роботи, служби головний лікар Комунального підприємства»Лубенська лікарня інтенсивного лікування»
3. Число, місяць, рік і місце народження 04 березня 1961 року, м.Лубни Полтавської області
4. Стать чоловіча 5 Національність українець
6 Партійність позапартійний 7 Освіта Полтавський медичний стоматологічний інститут, 1984 рік , лікар
(які учбові заклади закінчив(ла) і коли, спеціальність за дипломом)
8. Службова адреса: 37500 м. Лубни, вул. П′ятикопа, 26 тел.(05361) 6-22-47, (05361)6-22-29____
9. Загальний стаж роботи 32 роки _ Стаж роботи у даному колективі 28 років
10. Характеристика із зазначенням конкретних особливостей заслуг особи
Наталенко Сергій Миколайович працює у сфері охрони здоров’я з 1981 року. Трудову діяльність розпочав під час навчання в Полтавському медичному стоматологічному інституті на посаді медсестри хірургічного відділення Полтавської обласної клінічної лікарні . По закінченню навчання з 1984 року по 1985 рік проходив інтернатуру з хірургії на базі Лубенської центральної районної лікарні. З 1985 року по 1988 рік обіймав посаду викладача хірургічних хвороб Лубенського медичного училища. У цей же період за сумісництвом працював лікарем-травматологом ургентним травматологічного відділення в Лубенській центральній районній лікарні. З 1988 року по 1999 рік – лікар-онколог поліклінічного відділення, з 1999 року по 2010 рік – заступник головного лікаря з медичної частини. З 2010року по теперішній час – головний лікар КП «ЛЛІЛ»ЛМР, за сумісництвом лікар-онколог-хірург онкологічного відділення.
За час роботи на керівній посаді Наталенко С.М.. зарекомендував себе відповідальним, вмілим організатором, досвідченим фахівцем з питань надання медичної допомоги хворим міста та району, надзвичайно цілеспрямованим, ініціативним, наполегливим керівником. Приділяє велику увагу розвитку матеріально-технічної бази лікувального закладу: під його керівництвом і за безпосередньої участі побудовано приміщення інфекційного відділення, проведено капітальний ремонт педіатричного відділення, фізіотерапевтичного відділення, реконструйовано дитячий басейн. У 2013 році створено міський центр первинної медико-санітарної допомоги, придбано необхідне обладнання, що дало можливість пацієнтам отримувати медичну допомогу у повному обсязі.
Сергій Миколайович – висококваліфікований, досвідчений спеціаліст, який знає та любить свою справу. Досконало володіє основними методами обстеження, хірургічного втручання та комплексного лікування онкологічних хворих. Добре володіє методикою оперативних втручань: мастектомія, оперативні втручання на шлунку та товстому кишківнику. Відповідно до протоколів та стандартів лікування, проводить хіміотерапевтичне лікування онкологічних хворих. Має достатній об′єм теоретичних знань та практичних навичок. Застосовує на практиці сучасні методики обстеження та лікування. Має вищу кваліфікаційну категорію лікаря – онколога та вищу категорію з організації та управління охороною здоров′я.
Надає медичну допомогу онкологічним хворим з прилеглих районів, консультативну допомогу лікарям станції швидкої медичної допомоги, проводить заняття з хірургами, отоларингологами, терапевтами, лікарями загальної практики-сімейної медицини.
Наталенко С.М. постійно удосконалює свій професійний рівень на курсах підвищення кваліфікації у м.м.Харкові та Полтаві, передає досвід колегам і молодим спеціалістам, проводить активну роз’яснювально-профілактичну роботу серед населення. Приймає активну участь в роботі лікувально-консультативної комісії, патологоанатомічних конференціях, тематичних семінарах лікарів.
Відзначається високим рівнем організації праці, тактовністю, комунікабельністю, справедливістю, доброзичливістю та щирістю. Чуйно реагує на звернення громадян. Завжди оперативно вирішує всі проблемні питання хворих.
Чутливий до хворих, врівноважений, цілеспрямований, наполегливий, користується авторитетом серед колег та пацієнтів, керівників підприємств установ та організацій, громадськості міста та району.
Сергій Миколайович відзначається активною громадянською позицією . Приймає участь у громадському житті міста. За його ініціативи та безпосередньої участї було організовано на високому рівні відзначення 210- річниці заснування лікарні.
За багаторічну плідну працю в галузі охорони здоров’я, сумлінне ставлення до виконання обов’язків та високий професіоналізм нагороджувався грамотами виконавчого комітету Лубенської міської ради, Полтавської обласної ради, Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства охорони здоров′я України та Почесною грамотою Верховної Ради України.
Інформаційна кампанія «Євроінтеграція: сила можливостей» спрямована на підтримку виконання Угоди про асоціацію України та ЄС. У її рамках передбачено розміщення соціальної реклами: серії відеороликів про представників різних секторів суспільства, які репрезентують позитивний досвід культурних, наукових, освітніх та ділових зав’язків з Європейським Союзом, а також досвід участі у різноманітних проектах ЄС.
Наркоманія! Скільки смертей за цим словом, скільки болі, скільки поламаних життів? Дуже багато! І не відомо, скільки ще життів заберуть із собою в нікуди наркотики! Хто це зупинить? МИ – всі разом!
Дорогі медичні працівники! Вітаємо вас з вашим професійним святом і дякуємо за збережені життя і здоров’я, яке ви даруєте оточуючим. Хай кожен день радує вас вдячними відгуками людей, що звернулися до вас за допомогою, хай поруч буде колектив однодумців і вірних друзів. Бажаємо завжди залишатися справжніми борцями за здоров’я, справжніми супротивниками будь-якої недуги. Нехай для роботи завжди знайдуться сили і впевненість, нехай в житті буде все необхідне для щастя і любові.
Марія Федорівна народилась в далекому 1922 році в с. Конці М.Вишерського району Ленінградської області у родині звичайних селян. Після закінчення 7 класів школи в 1937 році дівчина вступила до Маловишерської школи медичних сестер. Закінчила навчання в 1939 році, отримавши спеціальність медичної сестри, та за направленням поїхала працювати на пороховий завод в невеликому селищі під Ленінградом. Але через три роки прозвучало страшне слово «війна», і Марія Федорівна на другий день була прикликана на фронт, де потрапила в медичний санітарний батальйон у званні сержанта медичної служби. Розпочала вона цей непростий шлях учасницею Волховського фронту (1941 – 1943 рр.), потім був Степний фронт ( квітень 1943 р. – жовтень 1943 р.) і Український фронт (до кінця військових дій). Це були неймовірно важкі роки. І нам зараз складно уявити всі жахи того часу: робота під обстрілами, дні і ночі за операційним столом, операції в умовах, далеких від стерильності лікарень, нестача медикаментів, робочих рук і просто життєвих сил, виживання на межі можливостей… Та якийсь внутрішній ресурс дав Марії Федорівні шанс подолати весь цей шлях. Жінка з сумом згадує, як відступаючи з Волховського фронту, їм з подругою довелося перепливати річку Дон. І якби не нестримна жага до життя, невідомо, як би все склалося, адже плавати вона майже не вміла і сама не зрозуміла, як їй вдалося подолати водний потік. Та ж сама сила допомогла жінці подолати тиф і малярію. 