Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій додала Полтавську область до «червоної» зони карантину. Посилені обмеження будуть діяти з 15 квітня.

«Полтавська область за двома показниками і перевищеним епідпорогом потрапляє до червоної зони карантину. Рівень зайнятості ліжок у лікарнях – 56,46%, із киснем зайняті 51,52% місць. Із 334 ШВЛ, що є на Полтавщині, вже задіяні 64, – повідомив Віктор Лисак. – Є лікарні, де збільшили кількість ліжок за останній тиждень на 20-30, але там все рівно підвищуються кількість госпіталізованих. Голови громад мають докласти зусиль, віднайти ресурси, щоб продовжувати оснащувати заклади охорони здоров’я. Особливо цього потребують Миргород, Гадяч, Зіньків, Диканька, Котельва.

З 15 квітня 2021 р. на території Полтавської області почнуть діяти обмежувальні протиепідемічні заходи «червоного» рівня епідемічної небезпеки. Відповідно до рішення комісії на території області заборонено:

Приймання відвідувачів у сфері громадського харчування (барів, ресторанів, кафе тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос та закладів громадського харчування в аеропорту.
Приймання відвідувачів у торговельно-розважальних центрах.
Приймання відвідувачів в інших закладах розважальної діяльності.
Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

- приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які торгують товарами на торговельних площах, не менше 60 відсотків яких призначено для торгівлі продуктами харчування, пальним, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами гігієни та побутовою хімією, засобами зв’язку, друкованими засобами масової інформації, ветеринарними препаратами, кормами, насінням, засобами захисту рослин, без обмеження доступу відвідувачів до інших товарів, представлених в асортименті зазначених суб’єктів господарювання;

- торговельної діяльності із здійсненням адресної доставки замовлень;

- провадження діяльності з надання фінансових послуг, діяльності фінансових установ і діяльності з інкасації та перевезення валютних цінностей, діяльності операторів поштового зв’язку, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів (без зон харчування), діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, ремонту комп’ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, перукарень та салонів краси за попереднім записом;

- виконання робіт із збирання і заготівлі відходів;

- провадження діяльності з надання телекомунікаційних послуг. Приймання відвідувачів суб’єктами господарювання, які провадять діяльність з надання телекомунікаційних послуг, здійснюється за попереднім записом. Читати далі →

До Полтавської області прибуло 7960 доз вакцини CoronaVac виробництва китайської компанії Sinovac Biotech. Про це повідомив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов.

«Ця вакцина містить у своєму складі інактивований («вбитий») вірус. Організм реагує на нього та виробляє імунітет. Така технологія безпечна, успішно використовується для виготовлення вакцин від грипу, тифу, холери, коклюшу, поліомієліту та дифтерії. Інтервал між введенням – 14-28 днів», – зазначив Олег Синєгубов.

Очільник області поінформував, що з вакциною CoronaVac працюватимуть три мобільні бригади, які пройшли відповідні навчання, з Полтави, Кременчука та Лубен.

Насамперед нею щеплюватимуть контингент, який відбуватиме в Конго, патрульну поліцію, працівників, які забезпечуватимуть проведення ЗНО, а також маломобільні групи населення й тих, хто за ними доглядає.

11 квітня, відзначають Всесвітній день боротьби з хворобою Паркінсона. Його відзначають у день народження англійського лікаря Джеймса Паркінсона (1755–1824), який вперше описав хронічне прогресуюче захворювання центральної нервової системи. Його дослідження називалося «Есе про тремтячий параліч», але праця не була належним чином оцінена сучасниками. Лише в 1857 році науковці звернули на неї увагу, а французький невролог Жан Шарко запропонував назвати хворобу на честь британця.

Хвороба Паркінсона є найчастішим нейродегенеративним захворюванням після хвороби Альцгеймера. Захворювання зустрічається всюди. Його частота коливається від 60 до 140 осіб на 100 тисяч населення, число хворих значно збільшується серед представників старшої вікової групи. Питома вага людей з хворобою Паркінсона у віковій групі людей, старших 60 років, становить 1%, а старших 85 років – від 2,6% до 4%.
Найчастіше перші симптоми захворювання з’являються в 55-60 років. Проте у ряді випадків хвороба може розвинутися й у віці до 40 (хвороба Паркінсона з раннім початком) або до 20 років (ювенільна форма захворювання).
Сьогодні хвороба Паркінсона має чи не найбільші темпи поширення з-поміж неврологічних захворювань. За оцінками експертів, у світі налічується 4 млн пацієнтів, а 2040 р. їхня кількість сягне 14,2 млн, оскільки людство стрімко старіє.
Згідно зі статистикою МОЗ, в Україні зареєстровано понад 23 000 людей із хворобою Паркінсона, або 61,4 на 100 000 населення. Кожного року про цей діагноз дізнаються від лікарів 2 500 українців.

Хвороба Паркінсона має три основні симптоми:

• тремтіння — тремор, який зазвичай починається з голови й руки (частіше, коли кінцівка розслаблена);
• брадикінезія — уповільнення руху, коли фізичні рухи набагато повільніші за норму, що може ускладнювати повсякденні завдання і призвести до характерного повільного пересування дуже маленькими кроками;
• ригідність — скутість і напруга у м’язах, що може ускладнити переміщення і вираз обличчя, а також може призвести до болісних м’язових спазмів (дистонія).

Хворі мають характерний зовнішній вигляд, зокрема, постави: голова нахилена вперед, коліна та лікті напівзігнуті, спина згорблена. Читати далі →

Дата оновлення: 09-04-2021

Кількість: 123

Читати далі →

Структурний підрозділ «Лубенська станція переливання крові» КП «Полтавська» ПОР з 12 по 16 квітня 2021 року буде проводити тижневик добровільної дачі крові.

Звертаємось до керівників підприємств, установ, навчальних закладів, організацій, жителів міста та району організувати та прийняти участь у тижневику добровільної дачі крові.
Даючи кров Ви безоплатно обстежуєтесь на ВІЛ інфекцію, гепатити В і С, сифіліс, визначаєте групу крові та Rh фактор.  Ви маєте можливість обстежитися додатково та безкоштовно на наявність антитіл класу IgG до SARS-CoV-2 (вірус Covid19). Антитіла цього класу виробляються організмом після перенесеної коронавірусної інфекції. Ви дізнаєтеся, чи перехворіли нещодавно на цю недугу.
В нашому закладі дотримуються всі міри захисту, як донорів так і персоналу. Сучасні медичні методики роблять дачу крові абсолютно безпечною для донорів.
Перед кроводачею донор отримує безкоштовний сніданок, а після дачі крові – грошову компенсацію на харчування. Також надається довідка про звільнення від роботи або навчання на 2 дні із збереженням середнього заробітку, згідно законодавства.

Запрошуємо всіх бажаючих завітати до Лубенської станції переливання крові з 8 – 00 до 14 – 00 годин, при собі мати паспорт та ідентифікаційний код.

 Бути донором – благородно та корисно!

Адміністрація

«Суспільство лише тоді знаходиться в квітучому стані, коли всі його члени здорові, тобто, коли народ розвинений фізично і морально»

Ф. Мерінг

Кожен рік у країнах, що входять у Всесвітню організацію охорони здоров’я, 7 квітня відзначається День здоров’я.

День здоров’я — одна з тих глобальних кампаній, яка дозволяє спільно вирішувати складні задачі і проблеми у сфері життєдіяльності і охорони здоров’я. При підтримці ВООЗ створюються партнерські зв’язки між організаціями різних країн світу. З їх допомогою створюються спільні проекти та науково-дослідні центри, що займаються розробками новітніх ліків та медичного обладнання.

Всесвітня організація охорони здоров’я була створена на підставі принципу, згідно з яким передбачається, що всі люди повинні мати можливість для реалізації свого права на володіння найвищого досяжного рівня здоров’я.

Всесвітній день здоров’я покликаний привертати увагу влади до основних проблем, пов’язаних зі здоров’ям населення. Його головною метою є підвищення обізнаності громадян та представників окремих спільнот про небезпеку різних захворювань, які вважаються найбільш поширеними.

Інформація про переносчиках інфекцій і трансмісивних хвороб допомагає не тільки скоротити ступінь їх поширення, але і попередити можливість зараження. День здоров’я — загальне свято не тільки працівників медицини та системи охорони здоров’я, але і всіх людей, які дотримуються засад здорового способу життя. Всіх тих, хто піклується про своє здоров’я, благополуччя своїх близьких і друзів. Свято відзначають усі небайдужі люди, для яких біди і хвороби інших не менш важливі, ніж їх особисті. Саме тому подію відзначають працівники охорони здоров’я, медицини та волонтери, які надають посильну допомогу всім нужденним.

Свято покликане привернути суспільну увагу до актуальної проблеми сучасності — здоров’ю. Незважаючи на те, що він не є офіційним вихідним днем, в усьому світі будуть проходити різні заходи, присвячені пропаганді здорового способу життя. Кожен рік кампанія проходить під певним девізом, який розкриватиме одну з найбільш нагальних проблем. Читати далі →

Ці відділення будуть розташовані на першому поверсі Лубенської центральної районної лікарні. Про це повідомив голова облдержадміністрації Олег Синєгубов під час робочої поїздки до Лубен.
Очільник області зауважив, що відкриття таких відділень дасть можливість забезпечити якісними послугами жителів району.
«Щодо приміщення вже визначилися. Нині тривають роботи над проєктом. Відділення гемодіалізу, яке буде філією КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського», зможе забезпечити процедурою діалізу хворих на хронічну ниркову недостатність жителів Лубенського району та прилеглих населених пунктів. Такі життєпідтримуючі процедури обов’язково мають бути доступними, незалежно від місця проживання», – сказав Олег Синєгубов.
Директор Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктор Лисак зауважив, що у відділені гемодіалізу за проєктом передбачається створення двох амбулаторних палат на 8 діалізних місць, маніпуляційної, ординаторської, додаткових приміщень для обслуговування центру.
Для повного кадрового забезпечення відділення потребуватиме завідувача відділенням і ще 4-х лікарів-нефрологів, одну старшу медсестру, 6-х медичних сестер і 5-х молодших медичних сестер, а також інженера і техніка.
Народний депутат Анастасія Ляшенко зазначила, що відкриття Лубенського відділення гемодіалізу значно підвищить доступність такого виду допомоги і полегшить логістику для пацієнтів.

Полтавська ОДА

185 років від дня народження Миколи Скліфосовського (1836–1904), українського хірурга, громадського діяча.

Після закінчення Одеської гімназії навчався на медичному факультеті Московського університету; потім працював в Одесі, Києві, Москві, Петербурзі. З 1870 року – професор Київського університету, з 1871 – петербурзької Медико-хірургічної академії, з 1880 – Московського університету. В 1893-1900 – директор клінічного інституту вдосконалення лікарів у Петербурзі.

 Скліфосовський – один з піонерів черевної хірургії, антисептики та асептики. Був учасником чотирьох воєн; через його руки пройшло 10 тис. поранених. Провідні хірурги Європи називали Скліфосовського «золотими руками». Він дуже вдало поєднував теоретичні знання з практикою. А починав свою хірургічну кар’єру Микола Скліфосовський в Одесі. Спочатку був ординатором, а згодом і завідувачем хірургічного відділення Одеської міської лікарні. Як істинний учень і послідовник Пирогова, Скліфосовський ретельно вивчав анатомію, приділяючи багато часу розтину трупів. Після занять в операційній і палатах він йшов зазвичай займатися вивченням топографічної анатомії і оперативної хірургії. Його не бентежили ані погане устаткування секційної, ані відсутність вентиляції. Він засиджувався за вивченням анатомії інколи до цілковитого виснаження – так, одного разу його знайшли біля трупа у стані глибокої непритомності. З Одеси молодого хірурга Скліфосовського відпускати не хотіли і пропонували йому професорське утримання «не в пример прочим». Так само неохоче прощалися з ним у Києві і Москві. Останній період діяльності видатного медика пройшов у Петербурзі. За сім років завідування Інститутом удосконалення лікарів у Петербурзі Скліфосовський побудував нові приміщення, електрифікував їх, перебудував операційні, збільшив штати, оклади. За цей час Інститут виріс у заклад, яким могла б пишатися Європа. Не диво, що в день 25-річчя професорської діяльності серед сотень телеграм, отриманих Скліфосовським, декан медичного факультету в Лозанні професор Ларгьє де Венсель писав: «Ви стоїте на чолі закладу, якому інші народи Європи заздрять».

Останні чотири роки свого життя Скліфосовський важко хворів, переніс декілька нападів апоплексії і жив у своєму маєтку в с. Яківці під Полтавою. Там він помер і похований.

2 квітня відбулася нарада з приводу відкриття відділення невідкладних станів у КП “Лубенська лікарня інтенсивного лікування”. Приїхали голова Полтавської ОДА Олег Синєгубов, народний депутат Анастасія Ляшенко, голова РДА Сергій Сіряченко, представники міської влади. Учасники робочої наради оглянули приміщення. Будівельники підтягнули останні опоряджувальні роботи. Головний лікар КП “ЛЛІЛ” Сергій Наталенко відзвітував про виконану роботу.

Частина відділення екстреної медичної допомоги, де буде надаватися першочергова допомога пацієнтам, які були доставлені «швидкою», обладнана окремим входом. У цьому відділенні будуть палати інтенсивної терапії, діагностичний блок, оглядові, маніпуляційні, операційна, кабінет УЗД та інші. Там практично завершені роботи. Завершують ремонт іншого крила відділення, куди люди можуть звертатися також самотужки, облаштовують пандуси. Завершено ремонт та облаштування приміщення для комп’ютерного томографу, ангіографа. Відділення матиме діагностичні потужності і можливість надання допомоги при невідкладних станах.

Для заїзду автомобілів «швидкої» будують критий бокс з автоматичними воротами. Приміщення пристосовують для надання медичної допомоги людям з особливими потребами.

Крім того, на території лікарні будується киснева станція, тривають роботи на фасаді будівлі.

Паралельно з ремонтом йде підготовка лікарів. Вони будуть працювати саме у цьому відділенні.

У листопаді 2007 року Генеральна Асамблея ООН оголосила 2 квітня Всесвітнім днем поширення інформації про проблеми аутизму, висловивши глибоку стурбованість неухильним збільшенням чисельності дітей, які страждають розладами аутичного спектру, у всіх регіонах світу. Асамблея рекомендувала державам-членам ООН вживати заходів щодо підвищення інформованості всіх верств суспільства про проблеми таких дітей. Символом цього дня вважається синій колір, бо це колір Всесвітньої організації аутизму Autism Speaks. Саме ця організація в 2005 році вперше організувала акцію на підтримку даної теми – акція називалася «Запали синім» (Light It Up Blue).