За рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я щорічно 30 травня відзначається Всесвітній день боротьби проти астми і алергії.
Основна мета заходу – привернення уваги громадськості до цих важливих проблем.

Мета заходів, що проводяться в цей день – залучення уваги громадськості до проблем астми та алергії. Статистика свідчить, що у світі понад 40% населення мають ті чи інші ознаки алергії. Однією з причин алергії є величезне антигенне навантаження на організм через негативний вплив природних і техногенних подразнюючих чинників. Алергічні захворювання найбільш поширені в мегаполісах – тут рівень захворюваності може сягати 60% від усього населення.

Алергія – це гостра нетипова реакція імунної системи на різноманітні речовини. Такими речовинами (алергенами) можуть бути побутові алергени, пилок рослин (амброзія, кульбаба, береза, тополиний пух та ін.), шерсть тварин, побутова хімія та косметика; харчові продукти (яйця, молоко, злаки, кунжут, горіхи, мед), лікарські препарати, речовини, що виділяються при укусах комах.
Алергічна реакція може проявляється як алергічний риніт, сльозотеча (кон’юнктивіт), бронхіальна астма, шкірні реакції, кропив’янка (свербіж, висип тощо), набряк Квінке, анафілактичний шок.

Бронхіальна астма – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке характеризується зворотньою бронхіальною обструкцією і гіперактивністю бронхів внаслідок підвищеної чутливості до алергенів.
Клінічно бронхіальна астма проявляється нападами ядухи, переважно ввечері та вночі; кашлем; важким диханням з утрудненим видихом, зі свистом, що чути на відстані; відчуттям нестачі повітря та стиснення в грудній клітці.

Бронхіальна астма – проблема світового значення, що перебуває зараз у центрі уваги клініцистів різних спеціальностей. Це одне з найбільш поширених хронічних захворювань у світі. За статистикою понад 5% дорослого населення і 10% дитячого страждають на це захворюванням.
Належне інформування громадськості, своєчасна діагностика і терапія можуть допомогти контролювати перебіг астми і жити повноцінним життям. Читати далі →

29 травня 2021 року – 130 років з дня народження Соловйова Михайла Миколайовича (1886-1980), українського епідеміолога.

Михайло Миколайович Соловйов народився 29 травня 1886 р. в м. Єлець Орловської губернії. Після закінчення гімназії поступив до Московського університету на медичний факультет, який закінчив з червоним дипломом і одержав звання лікаря повіту.

В 1914 р. М.М. Соловйов пройшов спеціалізацію по мікробіології на курсах, які були організовані Бактеріологічним інститутом Харківського медичного суспільства. З 1917 р. М.М. Соловйов працював в м. Одесі, спочатку на посаді завідуючого хіміко-бактеріологічної і санітарно-гігієнічної лабораторії військового госпіталю, потім головним епідеміологом міста, з 1920 по 1925 р. – в Одеському медичному інституті, пройшовши шлях від старшого асистента до приват-доцента кафедри епідеміології.

Під час інтервенції і громадянської війни М.М. Соловйов працював лікарем-епідеміологом Червоної Армії, там він познайомився з видатним українським вченим мікробіологом і епідеміологом Д.К. Заболотним, брав участь в ліквідації крупних епідемій холери, висипного і поворотного тифу

В 1925 р. М.М. Соловйов переїхав до м. Харкова, де почилася його плідна науково-педагогічна діяльність, пов’язана з чотирма інститутами міста: Українським санітарно-бактеріологічним інститутом ним. І.І.Мечникова, Українським інститутом удосконалення лікарів, медичним і фармацевтичним інститутами. Паралельно М.М.Соловйов очолював організацію протиепідемічної служби в Україні.

До числа найважливіших досягнень М.М. Соловйова відносяться розробка питань теорії епідеміології, встановлення ролі соціальних чинників в розвитку епідемій і формуванні штучного імунітету, розкриття механізмів розповсюдження кишкових інфекцій, дифтерії, корі, скарлатини та інших інфекцій, епідеміологічної концепції боротьби з холерою. Читати далі →

Рятувальники Полтавщини нагадують: у теплу погоду під час відпочинку на природі збільшується можливість зустрічі з отруйною змією. Зазвичай, на території Полтавської області це буває гадюка.

Укус змії може мати дуже серйозні наслідки, тому що отрута швидко вражає життєво важливі системи організму людини – серцево-судинну, кровотворну, нервову. У вкушеного вже через півгодини наступають загальні ознаки отруєння: слабість, головний біль, блювота, задишка, запаморочення, з’являється набряклість тканин, запалення лімфатичних вузлів, повідомляє сайт ГУ ДСНС України у Полтавській області.

Профілактика укусу отруйної змії

Щоб попередити укус змії, туристам варто знати умови їхнього місцеперебування і спосіб життя. Змії поширені в заболочених місцях, болотах, біля зарослих озер і ставків. Будучи нічними тваринами, удень вони ховаються в старих пнях, у копицях сіна, під каменями або стовбурами дерев. Тому ці предмети краще не торкати голою рукою, а користуватися ціпком.

Особливо уважним треба бути у занедбаних кар’єрах, серед кам’яних руїн, у розваленій хатинці – змії іноді селяться на місцях, залишених людиною. Така ж обережність і виставлений вперед ціпок не зайві при швидкому русі по стежці: на стежці, як і на кам’яних плитах або пнях, змії люблять грітися в сонячний день. Дрімаючий плазун має дуже слабкий нюх і слух, тому раптова поява людини може перешкодити йому вчасно зникнути в траві, а біль від черевика, що придавив, змусить захищатися укусом.

Всі, хто відправляються в місця, де є багато отруйних змій, повинні мати щільні штани і високе взуття. Значною мірою охороняє від укусу груба вовняна шкарпетка.
Перед подорожжю треба вивчити особливості забарвлення змій, їхні відмінні риси і уміти розпізнавати отруйних і безневинних. Вуж, наприклад, відрізняється двома яскраво-жовтими плямами в скроневій області голови й круглими зіницями.

Елементарне знайомство із зовнішнім виглядом змій дозволить не побоюватися зустрічей з веретенницею і мідянкою. Перша не змія, а велика безнога ящірка, друга хоча й змія, але із сімейства вужів, і та, і інша не отруйні.

Перша допомога при укусі змії Читати далі →

Дата оновлення: 27-05-2021

Кількість: 154

Читати далі →

26 травня відзначається Міжнародний день боротьби з розсіяним склерозом. Розсіяний склероз – хронічне, запальне захворювання центральної нервової системи з ураженням білої речовини головного та спинного мозку. Це хвороба, що вражає головний мозок, зорові нерви, спинний мозок і призводить до серйозних фізичних змін й інвалідності.

Більше 2,5 мільйонів людей у світі мають розсіяний склероз. За останні роки поширеність цього захворювання зросла. Причинами можуть бути різні фактори, зокрема – більша тривалість життя пацієнтів, вчасна діагностика: зростає кількість випадків, виявлених на ранніх стадіях.

Про причини та симптоми розсіяного склерозу розповіла лікар-невропатолог Центру розсіяного склерозу КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР»  Оксана Яценко.

Причини розвитку розсіяного склерозу поки невідомі. Вважається, що хвороба розвивається у людей, які генетично схильні до неї. У якийсь момент імунна система “неправильно” відповідає на певний зовнішній подразник (наприклад, вірус інфекційної хвороби) – замість того, щоб атакувати вірус, імунітет починає атакувати оболонки нервових волокон (мієлінові оболонки та клітини, що виробляють мієлін). Так виникає імуноопосередковане гостре, а пізніше – хронічне запалення.

Зазвичай, хоча і не завжди, симптоми розсіяного склерозу розвиваються у 20-40 років. Жінки хворіють в 2-3 рази частіше ніж чоловіки. Симптоми розсіяного склерозу часто залишаються непоміченими на перших стадіях. Тому обов’язково зверніться до свого лікаря, якщо помітили такі ранні ознаки розсіяного склерозу:

• погіршення або втрата зору в одному оці, що супроводжується болем при русі очного яблука;
• подвоєння в очах;
• прогресуючі порушення чутливості та/або слабкість кінцівок;
• проблеми з підтриманням рівноваги, нестійкість або незграбність;
• патологічні відчуття, що поширюються по спині у напрямку зверху вниз, іноді з переходом на кінцівки, при нахилі голови вперед (симптом Лермітта).

ПЕРЕБІГ ТА ЛІКУВАННЯ РОЗСІЯНОГО СКЛЕРОЗУ: Читати далі →

Програма медичних гарантій дає чіткі правила, як отримати допомогу. Електронне направлення є умовою для безоплатної медичної допомоги. Е-направлення виписує лікар первинки або лікуючий лікар.

Пацієнт самостійно обирає медзаклад, в який звернутися за консультацією, незалежно від свого місця проживання чи реєстрації. Або того, в якому районі чи місті працює лікар, який виписав таке направлення.
Не має значення, лікар якого закладу виписав електронне направлення – комунального чи приватного, або це лікар-ФОП. Пацієнт отримає консультацію за направленням безоплатно в будь-якому закладі, що має договір з НСЗУ за відповідним напрямом допомоги.
Електронне направлення діє впродовж одного року від дати створення. Але потрібно дотримуватись рекомендацій лікаря щодо термінів проходження обстеження чи отримання консультації спеціаліста, на які він направив пацієнта. Така інформація, зокрема, вказана в додатковій інформації в направленні, коли лікар роздруковує пацієнтові інформаційну пам’ятку.

Електронне направлення не потрібно:

На консультацію до деяких лікарів-спеціалістів пацієнт може потрапити без направлення. Це – гінеколог, психіатр, стоматолог, педіатр, нарколог, фтизіатр, а також лікар, у якого пацієнт із хронічними захворюваннями перебуває під медичним наглядом.

Коли пацієнт отримує платну послугу, яка офіційно затверджена в лікарні і оплата за неї здійснюється у вигjляді офіційних платежів через касу закладу.

Екстрена та невідкладна допомога надається надається без електронного направлення.

Невідкладний стан людини – це раптове погіршення фізичного або психічного здоров’я, яке становить пряму та невідворотну загрозу життю та здоров’ю людини або оточуючих її людей і виникає внаслідок хвороби, травми, отруєння або інших внутрішніх чи зовнішніх причин. Такий стан потребує проведення невідкладних лікувальних заходів. Обсяг безоплатних медичних послуг таким пацієнтам надається, відповідно до потреб пацієнта.
Бригада екстреної медичної допомоги або черговий лікар приймального відділення має оцінити стан здоров’я пацієнта, встановити попередній діагноз, надати невідкладну допомогу, визначити потребу у госпіталізації.
Якщо ургентний пацієнт потребує госпіталізації, він отримає безоплатні медичні послуги за пакетами стаціонарної допомоги. І не має значення, чи він сам звернувся до лікарні у невідкладному стані, чи був доставлений бригадою екстреної медичної допомоги.

Якщо у закладі безпідставно відмовили в наданні послуг, передбачених Програмою медичних гарантій, або вимагали гроші, це є порушенням прав пацієнта та умов договору між лікарнею та НСЗУ. В такому разі можна залишити скаргу через електронну форму на сайті НСЗУ у розділі “Громадянам”. За алгоритмом дій пацієнта у таких випадках можна звернутись до оператора контакт-центру НСЗУ за номером 16-77.

Національна служба здоров’я України

Щорічно 25 травня у всіх країнах відзначається Всесвітній день щитоподібної залози. Дата увійшла в календар у 2008 році з ініціативи  Європейської тиреоідологічної асоціації, що займається  вивченням питань, пов’язаних із щитоподібною залозою та її захворюваннями.

Найбільш поширена патологія щитовидної залози в Україні – вузловий зоб. Поширеність цієї патології в Україні суттєво зростає з кожним роком, частіше хворіють жінки. Причиною є наслідки аварії на ЧАЕС, а також негативний стан довкілля у зв’язку з природним дефіцитом йоду, селену та інших мікроелементів. Діагностика вузлового зобу суттєво покращилась за останні роки завдяки сучасним ультразвуковим дослідженням.

Щитоподібна залоза (ЩЗ) – маленький орган вагою 25 – 30 г, що розташований на шиї та за формою нагадує метелика – відіграє дуже важливу роль у життєдіяльності організму. Вона виробляє гормони тироксин ( Т4), трийодтиронін ( Т3), які регулюють обмін речовин.
Головною функцією тиреоїдних гормонів є підтримка основного обміну. Без гормонів щитовидної залози або за їх нестачі неможливий нормальний розвиток жодної функціональної системи  організму. Зміни функції залози найчастіше виникають в умовах йододефіциту та несприятливої екологічної ситуації, що наразі спостерігається в Україні.
Гіпотиреоз виникає, коли щитоподібна залоза недостатньо активна та виробляє замало гормонів, що відповідають за підтримання метаболізму на оптимальному рівні. Коли це стається, у людини виникають такі симптоми, як депресія, порушення сну, сухість шкіри, втрата волосся, погіршення пам’яті та у ваги, набряки, непереносимість холоду, підвищення рівня холестерину.
У випадку гіпертиреозу стається майже протилежне. Щитоподібна залоза виробляє забагато гормонів, тому метаболізм пришвидшується, що при несвоєчасному лікуванні може завдати серйозної шкоди організму. При цьому спостерігається нервовість, дратівливість, безсоння, непереносимість спеки, втрата ваги, прискорене серцебиття, слабкість, тремтіння в кінцівках або у всьому тілі. Читати далі →

В Україні зробили понад мільйон щеплень проти COVID-19. Вакциновано понад 964 осіб. З них 48 070 завершили вакцинацію, отримавши дві дози.

У Національній службі здоров’я розповіли, як отримати друге щеплення та в який проміжок часу.

Друга доза вакцини гарантована для кожного, хто щепився першою дозою.

Після першого щеплення лікар або медична сестра спрямовує пацієнта на запис для отримання другої дози вакцини. Запис виконує реєстратура медичного закладу або уповноважений працівник.
Якщо ж пацієнта одразу не було записано на другу дозу, тоді ближче до дати другого щеплення йому слід звернутись до реєстратури пункту вакцинації, де проводилось щеплення або до будь-якого іншого робочого пункту та самостійно записатись. Або зробити це за допомогою сімейного лікаря.

Дата щеплення залежить від вакцини, яку отримала людина.

Проміжок такий для кожної вакцини:

– AstraZeneca (Covishield, SKBio) – друга доза через 12 тижнів після першого щеплення;
– CoronaVac/Sinovac Biotech – через 28 днів після першого щеплення;
– Comirnaty/Pfizer-BioNTech – через 21 день після першого щеплення.

Дізнавайтеся більше про заходи протидії COVID-19 за номером контакт-центру 0 800 60 20 19 та на сайті vaccination.covid19.gov.ua.

″ЖИТТЯ – ЦЕ ІЩЕ НЕ ВСЕ,
ГОЛОВНЕ – СЛУЖІННЯ ЛЮДЯМ″
Олександр Богомолець

24 травня 1881 року народився видатний україн­ський вчений зі світовим іменем, основоположник української та світової школи патофізіології і геронтоло­гії, президент Академії наук УРСР, академік Олек­сандр Олександрович Богомолець.

Академік Олександр Богомолець – вчений, ідеї якого на десятиліття випереджують рівень знань свого часу. Олександру Богомольцю належить ідея, створення і застосування унікального препа­рату – імунної цитотоксичної антиретикулярної сироватки (АЦС). Цей препарат, відомий ще під назвою ″сироватка Богомольця″, при­скорював загоєння ран і зміцнював імунну систему людини. Під час Другої Світової війни ″Сироватка Богомольця″ успішно засто­совувалася для лікування інфекційних хворіб і переломів. Після закінчен­ня війни результати досліджень Олександра Богомольця абсолютно безкоштовно і безко­рисливо були передані світові.

Олександр Олександрович належить до вчених з інтегральним мисленням, здатним узагальнювати усі доступні відомості з різних наук одночасно. Праці академіка Богомольця сприяли розвиткові практично всіх галузей патологічної фізіології. Вони стосувалися питань ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету й алергії, раку, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку, механізму дії переливання крові, старіння організму тощо. Олександр Олександрович, крім науки, ще знав і цінував літературу, музику, малярство. За роботою у нього в кабінеті тихо-тихо звучала музика.

Наукова спадщина великого вченого – це цілі школи, інститути, лабораторії, напрямки. Академік Олександр Богомолець за своє життя створив близько десятка медичних науково-дослідних закладів у Росії та Україні. Олександр Богомолець залишив після себе 150 унікальних фундаментальних наукових праць з питань продовження життя і рятування людства від хворіб.

Помер Олександр Богомолець 19 липня 1946 року. Академіка Богомольця, за його заповітом, було поховано в куточку створеного ним унікального парку на тодішній Виноградній, а нині вулиці його імені. Ця невеличка природна оаза з фруктовими та іншими деревами, висадженими тут засновником інституту, і сьогодні є прикрасою і втіхою для столиці України.

На честь видатного українського патофізіолога, основоположника наукової школи, організатора української науки засновано премію імені Богомольця О.О. Премією О. Богомольця були зокрема відзначені вчені Братусь В.Д., Лаврик С.С., Сиротинін М.М. та інші. Видатному вченому встановлено пам’ятник у Києві, відкрито меморіальну дошку. На увічнення його пам′яті, 1971 року було випущено поштову марку. Ім’ям Академіка Олександра Богомольця названо вулиці Києва та інших міст.

20 травня 2021 року, в межах Тижня Відкритого Уряду, відбулась онлайн-зустріч на тему «Співпраця органів влади  та інститутів громадянського суспільства», в якій взяли участь голова райдержадміністрації Сергій Сіряченко, голова громадської ради при райдержадміністрації 2016-2020 років – Віктор Новіков, представники громадських організацій району.

Питання, на які акцентувалась увага – підвищення рівня відкритості державного управління, налагодження партнерської взаємодії органів влади та громадськості для створення позитивних змін в житті громадян, розвиток демократії, впровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій в державне управління.

Слід відзначити, що онлайн-зустріч пройшла в надзвичайно теплій і дружній атмосфері. Учасники були активними, відзначали належний рівень співпраці інститутів громадянського суспільства з владою, визначали проблемні питання, над якими потрібно спільно працювати найближчим часом, в першу чергу новій громадській раді при райдержадміністрації, установчі збори по формуванню якої відбудуться 25 травня.

Тиждень Відкритого Уряду – це реальна можливість для кожної людини долучитися до управління державними справами, впливати на якість прийняття управлінських рішень та ділитись успішними напрацюваннями.

Лубенська районна державна адміністрація